Живлення низьковольтної радіоапаратури від мережі

Сучасні переносні та кишенькові радіоприймачі, особливо імпортні, як правило, розраховані на живлення від двох батарейок або акумуляторів і можуть в стаціонарних умовах живитися від будь-якого джерела зі стабілізованою напругою 3 В і допустимим струмом до 0,2 А. Таке ж напруження необхідно і для живлення електронних ігор типу "Ну, погоди" та багатьох інших пристроїв. Необхідний блок живлення, якщо постаратися, можна знайти в комерційних магазинах, але імпортного виробництва і за неоправдано високою ціною, а вітчизняна промисловість таких джерел живлення випускає мало. Крім того, вони, як правило, не мають стабілізації вихідної напруги, що призводить до прослуховування мережевого фону.

Проста схема блоку живлення на 3 В
Рис. 1

Зібрати необхідне джерело під силу кожному, хто вміє користуватися паяльником, і це не вимагатиме багато часу та великих витрат.

Тут наведено два варіанти побудови такої схеми, зібраних на різних елементах, а конкретну ви зможете вибрати самі, ознайомившись з їхніми особливостями і виходячи з своїх можливостей.

На рис. 1 наведена проста схема блоку живлення на 3 В (струм в навантаженні 200 мА) з автоматичною електронною захистом від перевантаження (Iз = 250 мА). Рівень пульсації вихідної напруги не перевищує 8 мВ.

Для нормальною роботи стабілізатора напруга після випрямляча (на діодах VD1...VD4) може бути від 4,5 до 10 В, але краще, якщо воно буде 5...6 В, — менша потужність джерела втрачається на тепловиділення транзистором VT1 при роботі стабілізатора.

В схемі в якості джерела опорної напруги використовується світлодіод HL1 і діоди VD5, VD6. Світлодіод є одночасно і індикатором роботи блоку живлення.

Транзистор VT1 кріпиться на тепловідвідній пластині. Трансформатор Т1 можна придбати з уніфікованої серії ТН будь-якої, але краще використовувати наймалогабаритніші ТИ1-127/220-50 або ТН2-127/220-50. Підійдуть також і багато інших типів трансформаторів з вторинною обмоткою на 5...6 В. Конденсатори С1...С3 типу К50-35.

Схема БП
Рис. 2

Друга схема (рис. 2) використовує інтегральний стабілізатор DA1, але на відміну від транзисторного стабілізатора, наведеної на рис. 1, для нормальною роботи мікросхеми необхідно, щоб вхідна напруга перевищувала вихідну не менш ніж на 3,5 В. Це знижує ККД стабілізатора за рахунок тепловиділення на мікросхемі — при низькому вихідному напрузі потужність, що втрачається в блоці живлення, буде перевищувати віддавану в навантаження.

Необхідне вихідне напруження встановлюється підстроювальним резистором R2. Мікросхема встановлюється на радіатор.

Інтегральний стабілізатор забезпечує менший рівень пульсації вихідної напруги (1 мВ), а також дозволяє використовувати ємності меншого номіналу.

Top