Спектр музичного сигналу (частина 3)

Спектр музичного сигналу

Який він насправді?

< 1 2 3 4 5 6 7 8 >

Виявилося, що спектр «Races» у виконанні Yello практично без відхилень повторює спектр рожевого шуму – еталона рівномірного розподілу енергії. Тож цінність цього запису для тестування аудіоапаратури не просто підтвердилася, а отримала (майже випадково) природничонаукове обґрунтування.

Такий інструмент буде в ЛЮБІЙ аудіосистемі відтворюватися як мінімум двома динаміками в кожному каналі.

Однак загалом наука недалеко відійшла від реальності щодо спектра, і тому стандартні криві можуть бути покладені в основу такого найважливішого, за всіма статтями, фактора в проєктуванні автомобільної аудіосистеми, як розподіл потужності по смугах частот. Це найбільш важливо саме для автомобільних систем, де поканальне підсилення – річ далеко не екзотична. Справа від «Yello» – крива рекомендованого розподілу потужності по частотних каналах, заснована на «старій» і на «новій» кривих стандартного музичного спектра.

«Races» Yello – зразок рівномірного спектра.

Розподіл потужності по смугах частот при ідеальному фільтруванні.

Графік – цілком робочий і практичний. Користуватися ним просто: позначте значення частот розділу смуг НЧ, СЧ і ВЧ (в нашому прикладі – 300 Гц і 3 кГц). Ордината першої межі розділу покаже відсоток потужності, що припадає на НЧ-канал, між частотами розділу НЧ/СЧ та СЧ/ВЧ – на середньочастотний, а решта – потужність ВЧ-каналу в відсотках від загальної. Для двосмугової системи процедура, зрозуміло, ще простіша.

Для порядку на графіку надані рекомендації і для діючого стандарту IEC/DIN (фіолетовим), і для відходячого в область переказів старого IEC (без DIN). По старому стандарту виходило, що при частоті розділу смуг 2 кГц і вище на частку ВЧ-каналу припадає відсотків 5 загальної потужності. За сучасною, «хіпповою» кривою при такій же частоті розділу на ВЧ пропонується відвести 20 відсотків потужності, не менше. І те й інше, будьте уважні, справедливо за умови ідеального розділення смуг, тобто розділення з фільтрами безкінечно великої крутізни, так що в кожен канал потрапить тільки належна йому частина спектра. В реальних-то умовах це не так, і в залежності від того, які фільтри застосовані, в канали буде потрапляти більше чи менше «чужих» частот. А вони підпорядковуються кривій спектрального розподілу, тому результат не так вже очевидний, як було б, якби замість музики ми слухали рожевий шум. Що вийде, ми проілюструємо, проїхавшись на трудах наших іменитих і досвідчених колег.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 >

Журнал "Автозвук"