Дві антени на одному кабелі

Часто в практиці виникає проблема об'єднання двох антен різних каналів на один фідер. Для цього можна застосувати типову схему, зображену на рис.1.

Рис.1

Катушки L1...L5 можна намотати емальованим проводом діаметром 0,5...0,6 мм на одному каркасі, виток до витка. При цьому необхідно врахувати, що відстань між торцями сусідніх катушок повинно бути не менше 8 мм. Можна застосувати і бескаркасну намотку.

Якщо в розпорядженні немає конденсаторів по 12 і 20 пФ, можна обійтися фольгованим гетинаксом або текстолітом. По рис.2а вирізають контактні майданчики. Прорізи мають ширину 1 мм (по товщині різака). По рис.2в вирізають пластини з алюмінію, дюралю або латуні товщиною 1,5...2,0 мм.

Рис.2

Ці пластини накладають зі сторони фольги на фольгований матеріал, підклавши попередньо прокладки з поліетилену товщиною 0,1 мм. Підходить поліетилен від звичайного поліетиленового пакета. На рис.2а штриховими лініями позначено розташування пластин на фользі. Пластина по рис.2в утворює конденсатори С3, С4, С5, пластина (рис.2в) - конденсатори С1 і С2. Залишається припаяти катушки L1...L5 відповідно до схеми. Під гвинти М4 для цієї мети потрібно підкласти шайби з олов'яної жести, до яких зручно припаювати катушки. Для захисту від атмосферної вологи необхідно покрити всю конструкцію лаком або помістити в герметичний корпус. Отвори під гвинти М4 зі сторони фольги потрібно злегка роззенковати, щоб не відбулося замикання конденсаторів через гвинти кріплення пластин.

Якщо у радіолюбителя виникне необхідність виготовити таким же способом конденсатори для інших цілей, то потрібно керуватися формулою:

C=(8,85*10-3*ES)/d

де С - ємність конденсатора в пФ;
S - площа пластини конденсатора в мм2;
d - товщина шару діелектрика в мм;
E - діелектрична проникність діелектрика.

Рис.3

Є і інший варіант з'єднання приймальних TV-антен на один фідер (рис.3). А1 - місце підключення активного вібратора антени, налаштованої на хвилю Х1. Вібратор другої антени, налаштованої на хвилю L2, підключають до точок А2. l2, l4 - симметризуючі чвертьхвильові відрізки кабелю, довжина яких визначається за формулою:

l=К(L/4),

де l - довжина симметризуючого відрізка;
L - довжина хвилі;
К - коефіцієнт укорочення кабелю.
Для кабелів з поліетиленовою ізоляцією К=0,67.

Обидві антени підключають до загального фідера на відстанях від вібраторів, які визначаються з системи рівнянь:

де n - будь-яке ціле число.

Тут покладені в основу наступні принципи:
- чвертьхвильовий відрізок лінії, навантажений на опір менше хвильового, трансформує його в опір більше хвильового;
- якщо до лінії підключено опір значно більше хвильового, воно практично не навантажує лінію.

РЛ-1/99