Антена з кабелю для DVB-T2 з минулого.

Одного разу мені дісталася несправна монітор Fujitsu/Siemens. І примітно було в ньому наявність вбудованих динаміків.

Ремонт несправних моніторів не є темою цієї статті, тому й розглядати не будемо. Відзначу лише, що мені пощастило, і замінивши один конденсатор, монітор запустився, але через пів року згоріла одна з ламп підсвітки, і тепер чекаю запчастини з піднебесної для переробки на світлодіодну підсвітку.

Так от, побачивши цей монітор і згадавши про також несправну приставку DVB-T2, задумав об'єднати ці два пристрої в один телевізор.

Спочатку думав з'єднати за допомогою перехідного кабелю HDMI/DVI-D, але тут мене чекало розчарування. Існуючий монітор не підтримував роздільну здатність, яку видавала приставка.

Пришлося замовити інший перехідник HDMI/VGA.

Ця зв'язка пристроїв прекрасно працювала, але виникла необхідність перенести отриманий телевізор з однієї кімнати в іншу, а там немає антени. Згадалася стаття Ілаєва М. з журналу "Радіо" №3 1991 року. Там описувалася антена і конвертер ДМВ. Раніше я таку антену вже робив з шматка ДВП, проводки і відрізка коаксіального кабелю. Ця саморобка підключалася через приставку ДМВ до чорно-білого телевізора "Рекорд".

Пройшов час, телевізор "Рекорд" затерявся десь у селі в коморі. На зміну аналогового телебачення прийшло цифрове. Але антена "з минулого", виконана з більш сучасних матеріалів, прекрасно підійшла для перегляду сучасного телебачення формату DVB-T2.

Ну а тепер про саму антену. По наведеній схемі можна зробити деякі розрахунки.

З схеми виходить, що знадобиться 540 мм звичайного 75-омного кабелю, не рахуючи довжини кабелю від антени до приставки.

На ділянках по 20 мм знімаємо тільки верхню ізоляцію, а в подальшому спаюємо обплетення або стягуємо проводкою. На ділянці 10 мм знімаємо верхню ізоляцію і обплетення. Далі я використав залишки пластикової панелі, клейовий пістолет і F-роз'єм з ТВ перехідником. В результаті вийшла ось така антена.

Антена добре працює в зоні впевненого прийому в якості кімнатної антени. Її можна модернізувати, як описано в оригінальній статті Ілаєва М. з журналу "Радіо" №3 1991 року.