Адаптація імпортних телефонних апаратів

В наш час широке поширення отримали телефони та телефонні трубки з кнопковим набором номера. Більшість із наявних у продажу апаратів зроблені в Південно-Східній Азії. Ці апарати розраховані на роботу в телефонній лінії (ТЛ) з нижчою напругою (48 В), ніж це прийнято в нашій лінії (60 В). Якщо такий телефон підключити безпосередньо до нашої ТЛ, працювати він деякий час буде, але не дуже якісно, з фоном і нечітким набором номерів. Зустрічаються й інші дефекти.

Звичайно, краще відразу придбати телефон, адаптований до вітчизняної ТЛ, але під час покупки це не перевірити, і якість вашого придбання залишиться на совісті продавця.

Якщо ж ви вже зіткнулися з телефонними проблемами, то сподіваюся, ця стаття допоможе їх вирішити самостійно.

Відомо кілька способів адаптації імпортних телефонів. Нижче вони перераховані в порядку простоти реалізації.

1 СПОСІБ: Щоб уникнути перевантаження електричної схеми апарата, можна знизити подане на неї напруження з ТЛ шляхом встановлення двох однакових резисторів у розрив проводів між ТА та ТЛ. Їх легко розмістити в корпусі стандартної телефонної вилки. Номінал резисторів може бути від 62 до 250 Ом і підбирається експериментально, за відсутністю фону та хорошою чутністю, а також безпомилковим набором номера.

Резистор може бути встановлений і лише один, якщо це не відобразиться на якості роботи апарата.

Такий спосіб не забезпечує достатньо надійного захисту ТА і не на всіх телефонах дасть ефект через різну величину їх внутрішнього опору та схеми комутації під час набору номера.

2 СПОСІБ: Відкриваємо ТА і встановлюємо стабілітрон на 3...8 В, з'єднаний паралельно з конденсатором ємністю приблизно 1мкФ, у розрив ланцюга між випрямляльним мостом з діодів та схемою ТА. Він буде працювати тільки при знятій телефонній трубці і дозволяє знизити постійне напруження, що надходить на схему. Такий адаптер можна також встановити в телефонному гнізді, дотримуючись полярності (рис. 2.21). У цьому випадку не потрібно відкривати ТА. Цей спосіб також не забезпечує надійний захист схеми ТА від перевантаження.

3 СПОСІБ: Для електричної схеми ТА найбільшу небезпеку становить зняття трубки в момент дії викликового сигналу, оскільки в цей момент напруга на деяких АТС може досягати 200 В. Транзистори в телефоні не розраховані на короткочасний вплив такого напруження, і для їх захисту доцільно встановити в схему після вимикача (див. рис. 2.22) варистор типу СН1-2-1 на напругу 100 В або стабілітрон на напругу 80...100 В, наприклад типу Д817В, Г. Коли трубка знята, ці елементи в роботі телефона не беруть участь, оскільки напруга в лінії падає до 5...15 В.

4 СПОСІБ: При нечіткому наборі номера абонента з деякими АТС, можна спробувати знизити частоту набору. Для цього трохи збільшуємо номінал ємності частотозадаючого конденсатора (до 20% від встановленого номінала). Зазвичай він підключений до виводів 7—8 або 8—9, що залежить від типу використовуваної мікросхеми.

Конденсатор легко знайти за шляхом провідників, що йдуть від мікросхеми на друкованій платі.

Для нормальної роботи АТС створювані імпульси набору номера можуть мати значення частоти від 9 до 11 імп/с (час замикання ключа 34...46 мс).

В заключення можна відзначити, що у дешевих імпортних ТА досить часто — через акустичний зв'язок між мікрофоном і навушником — проявляється дефект у вигляді свисту або писку. Усунути цей недолік можна за допомогою дрібнопористого поролону, розміщеного всередині трубки в мікрофонному та телефонному відсіках. І чим більше буде поролону, тим краще.

Рис. 2.21

Рис. 2.22