Універсальний узгоджувальний пристрій

Для повсякденної роботи в ефірі на КБ діапазонах та різних експериментах з приймальними та передавальними антенами на аматорській радіостанції доцільно мати антенне узгоджувальне пристрої. Застосування таких пристроїв дозволяє створити нормальний режим роботи для вихідного каскаду передавача (якщо вхідний опір антени помітно відрізняється від вихідного опору передавача) і тим самим підвищити загальну ефективність радіостанції. Крім того, в ряді випадків антенне узгоджувальне пристрої може забезпечити додаткове придушення гармонічних складових вихідного сигналу передавача, зменшити таким чином небезпеку виникнення перешкод телевізору.

Схема антенного узгоджувального пристрою, що має широкі можливості, показана на малюнку А. Потрібну конфігурацію підключення узгоджувальних елементів L1, С1 та С2 створюють включенням перемичок у контактне поле, утворене гніздами Х2-Х19. Можливий варіант розміщення цих гнізд на передній панелі пристрою наведений на малюнку Б. Відстані між сусідніми гніздами по горизонталі та вертикалі (за винятком відстаней між Х2 і Х7, Х4 і Х9) повинні бути однаковими. Це дасть можливість для створення будь-яких конфігурацій узгоджуючих елементів використовуючи всього п’ять однакових перемичок.

Окрім П-контурів (він отримується установкою перемичок між гніздами X11-Х12, Х3-Х5, Х8-Х7, Х13-Х14, Х17-X18) в цьому пристрої можна реалізувати ще шість варіантів включення елементів. Вони показані на малюнках В - З і отримуються при установці перемичок: В - Х3-Х5, Х7-Х8, X11-Х12; Г - Х3-Х5, Х10-Х11, Х8-Х9; Д - Х3-Х4, Х6-Х8, Х10-X11; Е - Х2—Х3, Х6-Х8, Х11-Х12; Ж - Х3-Х5; Х10-X11, Х14-Х15, Х16-X17; З - Х3-Х5, X11-Х12, Х14-Х15, Х16-Х17.

Кожен з цих варіантів включення елементів забезпечує узгодження з передавачем (вихідне опір 50...76 Ом) навантажень з цілком певними активною (R) та реактивною (X) складовими:

В - R < 50 Ом, Х < 0; Г - R > 50 Ом, Х > 25 Ом; Д - R > 50 Ом, Х < 25 Ом; Е - R > 50 Ом, Х > 0; Ж - R < 50 Ом, Х > 25 Ом; З - R < 50 Ом, Х < 50 Ом. Ці параметри забезпечуються, якщо максимальна ємність конденсаторів С1 і С2 складає 200 пФ, а максимальна індуктивність котушки L2 — 20 мкГ.

Frantz С. A. New More Versatile Transmatch.— QSt, 1982, July, p. 31. (Радіо N10, 1983р.)