Контури для КВ антени

Серед радянських і зарубіжних короткохвильників досить широко поширена дипольна антена W3DZZ, яка добре працює на прийом і на передачу, досить проста у виготовленні і добре узгоджується з широко поширеними 75-омними кабелями РК-1 і РК-3.

На діапазонах (14,21 і 28 МГц) антена має складну діаграму спрямованості, що дозволяє з майже однаковим успіхом працювати в будь-якому напрямку.

Схема такої антени з вказівкою розмірів наведена на рис. 1.

Рис. 1

Багатьох короткохвильників відлякує уявна складність виготовлення вбудованих у полотно антени контурів, до яких пред'являються досить високі вимоги вологонепроникності, механічної та електричної міцності.

Виготовленню таких контурів і присвячена ця стаття. На кришках двох однакових пластикових коробок (можна використовувати коробки для бутербродів) закріплюються конденсатори по 62 пФ і індуктивності по 8,2 мкГн. Під конденсатори додатково підкладено по листу слюди.

Виводи від контурів здійснюються через керамічні прохідні ізолятори (авторами були використані прохідні ізолятори від антенного щитка радіостанції РСБ), а в контурах використані постійні повітряні конденсатори від тої ж станції, зібрані на керамічній основі з площею пластин 50Х30 мм. Можна застосувати конденсатори і іншого типу, але ємність їх повинна бути рівною 62 пФ, а міцність на пробій не менше 2,5-3 кВ.

Катушки намотані проводом ПЕЛ 2,0 і для більшої жорсткості насаджені на гетинакові пластинки. Кожна котушка містить по 27 витків, діаметр намотки - 30 мм, довжина намотки - 75 мм.

Більш точно індуктивність і ємність контура можна підібрати за допомогою LC мосту, але хороші результати отримуються і без такої точної настройки; достатньо кожен контур налаштувати за допомогою ГІРа на частоту 7,05 МГц, змінюючи в невеликих межах довжину намотки котушки.

Для збільшення механічної міцності коробки на розрив на її верхню площину накладена пластина з текстоліту товщиною 1,5-2 мм. Через неї і кришку коробки проходять трубчасті болти прохідних керамічних ізоляторів.

Під головки прохідних болтів закладаються латунні пластини, до яких після попередньої закрутки припаюються відрізки антенного канатика необхідної довжини. Під гайки цих болтів закладені подвійні лепестки, до яких припаяні деталі контуру.

Для захисту кераміки прохідних ізоляторів від забруднення і опадів вони (кожен окремо) накриті текстолитовими кругами діаметром 90 мм.

В нижній кришці для запобігання скупченню конденсованої вологи по краях її свердляться шість отворів діаметром 2-3 мм.

Напівкільця коробки скріплюються обв'язкою з ізоляційної стрічки або капронового шнура. Усі вихідні назовні частини болтів і пайки закрашуються нитроемаллю або клеєм БФ-2.

Антена з фідером з кабелю РК-1 і РК-3 вже давно успішно використовується авторами. При слабкому проходженні було проведено велику кількість зв'язків як телеграфом, так і телефоном з усіма континентами за допомогою передавачів не більше 100 Вт.

Вимірювання КСВ показали, що на діапазонах 7, 14, 21 і 28 МГц він не перевищує двох, а на діапазоні 3,5 МГц - не більше трьох.

Недоліком антени є її велика довжина (близько 34 м), що при значному вазі кабелю фідера змушує встановлювати її на трьох опорах.

Радіо 4-65, с.23