Передавач для телеуправління

На малюнку наведена принципова схема передавача для телеуправління моделями. Одночасне використання як транзисторів структури p-n-p, так і структури n-p-n, а також одноперехідного транзистора дозволило отримати досить простий пристрій з хорошими експлуатаційними характеристиками.

Радіочастотний тракт передавача виконаний на транзисторах Т1 і Т2. Частота задаючого генератора на транзисторі Т1 стабілізована кварцовим резонатором Пэ1 (27,12 МГц). Зв'язок з кінцевим каскадом індуктивна. Транзистор Т2 кінцевого каскаду працює в класі С (без попереднього зміщення на базі). Навантаження кінцевого каскаду - n-контур, що дозволяє легко підібрати оптимальні режими роботи каскаду і зв'язок з антеною.

На одноперехідному транзисторі Т5 виконано низькочастотний генератор. Необхідну частоту генерації встановлюють підстроювальними резисторами R9-R11. Вибір частоти здійснюється перемикачами В1-В3. Напруга живлення одноперехідного транзистора стабілізована.

Через буферний каскад на транзисторі Т4 низькочастотний сигнал подається на модулятор. Транзистор ТЗ модулятора включено послідовно по постійному току з транзистором вихідного каскаду і дозволяє здійснити практично стовідсоткову модуляцію.

Катушка L1 намотана проводом діаметром 0,4 мм на полістироловому каркасі діаметром 6 мм. (Сердечник виконаний з карбонільного заліза. Катушка зв'язку L2 має 2,5 витка. Катушка L3 містить 12 витків проводу діаметром 1 мм. Намотка безкаркасна, діаметр 12 мм. Дросель Др1 намотаний на полістироловому каркасі діаметром 4 мм і має 60 витків проводу діаметром 0,12 мм.

"Tehnium" (Румунія), 1976, N 2

Примітка. У передавачі можна використовувати транзистори П403 (П), КТ606 (Т2), ГТ402. ГТ403 (Т3), КТ315А (Т4), KT1I7 (TS), діоди серії Д9 (Д1) і стабілітрон Д809 (Д2).