Блок електронного запалювання на тиристорі

Пропонований на увагу читачів блок електронного запалювання на тиристорі розроблений на базі аналогічного блоку, запропонованого Є. Зубовим (див. статтю “Спрощена система запалювання”, “Радіо”, 1968 р., № 10, с. 44—45). Для підвищення ефективності випрямляча в новий блок (рис. 1) введено діодний міст, а щоб в подальшому уникнути регулювання, в ланцюг керуючого електрода тиристора включений резистор опором 3,3 кОм і змінені номінали деяких елементів.

При роботі блоку запалювання постійний струм від бортової мережі автомобіля перетворюється в змінний за допомогою генератора, зібраного на транзисторах T1 та Т2 і трансформаторі Tp1. При цьому напруга підвищується з 12 до 240 В. Після перетворення змінний струм знову випрямляється діодним випрямлячем Д1—Д4. Випрямленим струмом заряджається конденсатор С2. Тиристор Д6 закритий, поки на його керуючий електрод не подається позитивний імпульс. Такий імпульс подається на тиристор з конденсатора С1 через діод Д5 в момент розриву контактів реле. Тиристор відкривається і замикає на корпус випрямляючий міст і конденсатор С2. Конденсатор С2 розряджається через тиристор і первинну обмотку котушки запалювання, створюючи у вторинній обмотці імпульс високої напруги. Поки тиристор відкритий, перетворювач не працює, і напруги на виході мосту немає. Тому, як тільки закінчиться розряд конденсатора С2, тиристор закривається. З цього ж моменту відновлює роботу перетворювач, і цикл роботи блоку повторюється.

У разі необхідності простим перемиканням вимикачів В1 і В2 автомобіль може бути переведений з електронного запалювання на звичайне.

Конструкція і монтаж блоку пояснюються рис. 2. Показані на малюнку з'єднання виконані ізольованим одножильним монтажним проводом, наприклад, ПМВ 0,5. Інші з'єднання отримуються при розпайці елементів на друкованій платі. При зборці блоку монтажну плату 2 (рис. 2,6) встановлюють до пластини 1 (рис. 2,в) фольгованою стороною. Шпильки 4 (рис. 2,(3) вставляють короткими кінцями в отвори діаметром 1,6 мм на платі. Кінці шпильок расклепують і пропаюють. Після установки і пайки всіх деталей плату з обох сторін покривають прозорим цапонлаком (можна використовувати і нітрогліфталевий лак).

До корпусу (чертежі на нього не наведені) блок кріпиться по торцях пластини шістьма гвинтами МЗ. Для герметичності зазори на проході через пластину гнізд 3 (рис. 2,г) заливають лаком. При установці блоку на автомобілі пластина повинна мати надійне електричне з'єднання з кузовом.

Деталі. У блоці запалювання використані резистори МЛТ-1 і МЛТ-0,25. Конденсатор С1 — БМ-1, а С2— МБГО на 300 В. Діоди Д226 можуть бути замінені Д7Ж, діод Д9В — будь-яким імпульсним діодом, а транзистори П216 — МП4В або МП4Г. При заміні слід пам'ятати про установчі розміри, які визначаються друкованою платою.

Трансформатор Tpl виконаний на сердечнику з двох складених разом феритових кілець К40Х 25X7,5 марки 2000 НМ. Обмотка I між виводами 1—2 містить 20 витків дроту ПЕВ 0,31; між виводами 2—3—4—90 +90 витків дроту ПЕВ 0,9; 4—5—20 витків того ж дроту. Обмотка II (виводи 6—7) має 1800 витків дроту ПЕВ 0,2 або ПЕЛШО 0,2.

Монтажна плата (рис. 2,6) виготовлена фотохімічним способом. Але якщо потрібно тільки один екземпляр, то простіше перенести прямо на фольгований гетинакс креслення з рис. 2,6 (крок координатної сітки — 5 мм) і видалити зачернені місця.

Налажування правильно зібраний блок не вимагає, працювати він починає відразу. При перевірці зібраного блоку необхідно стежити, щоб іскровий зазор в ланцюзі підвищуючої обмотки котушки запалювання не перевищував 10 мм, інакше може пробитися ізоляція в котушці.