Світло вимикається автоматично

Цей пристрій призначений для використання його в прихожій квартири для автоматичного вимкнення світла через 30...90 секунд після його вмикання кнопкою SB1 (дзвінковою) або SB2 (всередині квартири). Цього часу достатньо, щоб роздягтися.

Схема, рис. 1.3, складається з тиристора VS1, який буде знаходитись у відкритому стані протягом часу, поки йде заряд конденсатора С1. Кнопку SB2 можна встановити поряд з уже наявним у квартирі вимикачем світла S1 (вимикачем зручно користуватись, якщо світло потрібне на довгий час, наприклад при наведені порядку). Кнопка SB1 знаходиться зовні дверей і є дзвінковою. При натисканні на неї задзвонить дзвінок і включиться світло в прихожій на установленому при налаштуванні інтервалі часу, що дозволить підходити до дверей при світлі.

При роботі схеми автомата в режимі освітлення, лампа EL1 буде світитись напівсили, оскільки вона працює на одній півхвилі мережевого напруги, але цього цілком достатньо для освітлення, а збільшити яскравість можна, підвищивши потужність лампочки.

Рис. 1.3

При бажанні схему легко доповнити ще однією кнопкою — SB3 (включеною паралельно з кнопкою SB2), яка буде пов'язана з дверима і при їх відкритті включить світло. Пристрій може знайти й інші застосування, наприклад для вмикання світла в підвалі. У цьому випадку кнопка SB1 і дзвінок не потрібні, а час роботи освітлення можна збільшити, застосувавши конденсатор С1 більшої ємності (в схемі використано конденсатор типу К50-29 на 300 В) або підібравши резистор R2. Для стабільної роботи схеми ток витоку у конденсатора має бути мінімальним. В якості кнопки SB2 зручно використовувати будь-який двосекційний вимикач світла, доопрацювавши одну секцію для використання її в якості кнопки. Для цього під рухомий контакт підкладається пориста гума, яка не дозволить одній секції вимикача знаходитись у фіксованому стані після натискання на неї. Існуючу кнопку дзвінка можна доопрацювати, доповнивши її ще одним контактом, але якщо у вас є реле з робочою напругою 220 В, можна обійтись однією групою контактів. При цьому реле включається паралельно з дзвінком і при його спрацьовуванні своїми контактами (які працюють замість другої групи контактів кнопки) розряджає С1.

Топологія друкованої плати і розташування на ній елементів наведено на рис. 1.4.

В порівнянні з іншими опублікованими пристроями аналогічного призначення дана схема має менші габарити, не містить дефіцитних деталей і простіша у виготовленні та підключенні.

Іноді хочеться мати постійну підсвітку, наприклад у коридорі. Підсвітка не споживає багато енергії (7...15 Вт), але економічніше, якщо вона буде працювати тільки в темний час доби. Вмикати і вимикати підсвітку вручну не завжди зручно. Тим більше що це успішно може виконувати автоматика.

Електрична схема автоматичного вмикача наведена на рис. 1.5. Вона складається з підсилювача (VT1) сигналу з фотодатчика R2, генератора імпульсів на одноперехідному транзисторі VT2 і симісторного комутатора VS1.

Рис. 1.5

Фоторезистор в залежності від освітленості змінює своє опір від 1 до 10 кОм (при максимальному освітленні) до сотень кОм (в темряві). Цей сигнал посилюється транзистором VT1, який, як правило, знаходиться у насиченні або закритий - це залежить від освітленості датчика R2. Якщо транзистор VT1 закритий, то працює генератор на транзисторі VT2. Принцип роботи генератора базується на властивості одноперехідного транзистора розряджати конденсатор С2 через базу 1 при перевищенні напруги на ньому порогового значення (база 2). Періодичний розряд конденсатора С2 через обмотку 1 трансформатора формує у вторинній обмотці імпульси відкриття симістора VS1.

Навантаженням симістора може бути лампа потужністю від 5 до 2000 Вт. Сама схема управління споживає не більше 1,3 Вт і для зменшення габаритів має безтрансформаторне живлення.

Для нормальної роботи схеми необхідно, щоб фотодатчик розташовувався віддалено від зони освітлення.

Потрібна чутливість схеми до освітленості встановлюється резистором R3.

В пристрої застосовані деталі: R2 типу СФ2-19 (ФСК-1), R3 - СП4-1, С1 — К52-1Б на 63 В, С2 — К10-17. Стабілізатори VD2, VD3 допустимо замінити на Д814Б, В, Трансформатор Т1 намотується проводом ПЕШО діаметром 0,18 мм на феритовому кільці М4000НМ1 типорозміру К16х10х4 мм і містить у обмотці 1 — 80 витків, 2 — 60 витків. Гострі краї каркаса кільця закруглити напильником перед намоткою.

Топологія друкованої плати для схеми та розташування елементів наведено на рис. 1.6. Радіатор для симістора необхідний при роботі його на навантаження потужністю більше 1000 Вт.

Корпус може бути будь-яким, з діелектричних матеріалів.

Рис. 1.6